Затверджувач використовується для формування правильної реакції полімеризації. Його роль з позиції хімії ─ створення нових, більш міцних молекулярних ланцюжків. Неправильне введення призведе до відшарування або появи тріщин. Це пояснюється порушенням парної взаємодії молекул різних речовин.
Якщо порівняти одно- і двокомпонентні склади, то в перших після нанесення відбувається випаровування затверджувача. Процес висихання дуже уповільнений у часі, бо після утворення плівки на поверхні необхідний певний термін для внутрішнього видалення речовини-розчинника. Використовуючи УФ-нагрів, процес стабілізують у часі.
У двокомпонентному складі випаровування замінюється полімеризацією. Прискорення процесу пояснюється тим, що йому властива рівномірність, а реакція проходить відразу по всьому об’єму матеріалу.
Для створення суміші необхідно взяти 4 частини ґрунту і 1 частину затверджувача. Складові беруться за масою, а не за обсягом (у другому випадку потрібен додатковий розрахунок). Компоненти перемішують, потім вливають розчинник. Він додається у такій кількості, щоб субстанція вільно розпорошувалася через фарбопульт. Робиться подвійне перемішування готової суміші з проміжком для вистоювання в пару хвилин.
Суміш не можна готувати заздалегідь, адже вона змінить початкову консистенцію.
Тара: 0,2 кг.
Тільки для професійного використання.